Зараз з’явилось багато різних думок з приводу “Дня усіх святих”. Дехто вважає у цьому святі небезпечні прояви — нав’язування дітям суперечливого уявлення про світ, підміну понять добро-зло, оманливу пропозицію приміряти на себе образ “поганця”, якому усе можна і який ні за що не несе відповідальності.
Щодо мене, вважаю що такі думки можуть прийти в голову лише такому дорослому, який, в першу чергу, має великі сумніви щодо себе, своїх переконань. Навпаки, перетворюючись в те, чого ми боїмось — ми нівелюємо страхи, доторкаємось до них, заглядаємо їм у вічі і розуміємо що це всього лиш жарт.
Декілька слів про банки і про магію.
В житті хендмейдера банки займають важливе місце. Чого тільки з ними не придумують — обмальовують, обліплюють, просверлюють і т.п. Банка сама по собі вже мистецтво, це я як нащадок склодувів кажу)
Осінь — така магічна пора року, коли вітчуваєш себе не просто людиною, а якоюсь особливо романтичною містичною істотою) Трохи білкою — прокидається інстинкт збирання і заготовлі, трохи ведмедєм — хочеться впасти в сплячку. Ну принаймні, в мене так)
Так от — про збирання-заготовлю — так хочеться зібрати усі красиві листочки, жолуді, каштани, горобину — притаскати додому і там…. А що там?.. Ну, там хай гниє і чекає натхнення! Хоч до наступного року)
Але зараз я поділюсь своїм улюбленим осіннім зайняттям. Збираємо найкрасивіші різнокольорові листочки, відрізаємо половину, приклеюємо до виста і намагаємось домалювати половинку, якої не вистачає. Це не так просто як здається — природа — талановитий художник. Хороший метод відключити мізкиі відпочити.
Натхнення і затишних осінніх днів!
Після шаленого успіху першоі проведеноі вечірки, зупинитись було не можливо. Ця прекрасна можливість впасти в дитинство, посміятись, подуріти та ще й з користю — новими знаннями — мене поглинає з головою. Ну чим ще можна пояснити поведінку дорослоі людини, яка до другої ночі читає обряди мексиканців та приказки індіанців! Признаюсь, ці інтенсивні занурення у конкретну тематику — найцікавіше з усього, що я робила останнім часом. А ще — такі тематичні квест-вечірки — хороша можливість стати актором, перевтілитись у ковбоя чи шамана і стати СОБОЮ, навіть, більше ніж у повсякденні.
Отже, до індіанської вечірки було продумано 3 основні блоки: пізнавальний, творчий, активний.
Одразу скажу — пізнавальна частина, зазвичай, готується досить обширна, адже так хочеться аби діти взнали як найбільше цікавинок! На практиці використовується тритина матеріалу, в кращому випадку — діти, безумовно, активні створіння і ніщо їх не цікавить так як бажання погасати)
Веселощі планувались для дівчат вікової групи від 3 до 5 років. Так склались обставини, що на святі були і хлопці і діти 8ми років) Скажу наперед — весело було усім і, як не дивно, у тих місцях, на які не розраховуєш. Так завжди трапляється і імпровізація — наш найкращий друг! Ще додам, є особливості у проведенні свят з дівчатами молодшого шкільного віку — це тільки так говорять молодшого віку, насправді, це вже цілком дорослі дівчата, яких складно чимось здивувати — особливо принцесіми. Вони на порозі перехідного віку і до багатьох речей, які любили раніше, починають ставитись вельми скептично і тонко вітчувають, коли їх тримають за дітей). Мій підхід тут такий — бути щирою на 100%, грати по-справжньому, вживатись в роль королеви чи шпигуна з головою, так щоб вони були впевнені що над ними ніхто не сміється.
З малечею все простіше — просто грайся — вони включаються миттєво.
Старшій донці мало виконатись 8, в цьому році вона стала першокласницею. Я довго думала над тим яким чином відсвяткувати її день народження, варіантів було безліч — тематична вечірка, квест, аквапарк, на останок. Проте я прекрасно пам”ятала минулорічний досвід — квест за мотивами “Пеппі Довгапанчоха” мало не розвалився на частини через вибрики погоди (день народження взимку). Вирішила влаштувати свято дома, але думка про купу дітей — а Ярослава дуже хотіла бачити усю школу (слава святим, в школі всього до двадцяти дітей)) — не давала спати — чим іх всіх зайняти?
Відповідь з”явилась!
Серія простих, динамічних, різних конкурсів — в яких приймає участь кожен — те що треба.
Мексиканська вечірка-квест для дітей. Цикл «Країни світу».
Вік дітей, що приймали участь: від 3 до 8 років.
Завдання вечірки: знайомство дітей з країною Мексика.
Ціль: як завжди — спілкування з дітьми, налагодження довірливих стосунків, зацікавлення темою, спільні веселощі.
До теми я підійшла методом «кейсу», тобто розкривали її з різних сторін і присвятили декілька днів вже після вечірки тематичним матеріалам про які розповім нижче.
При підборі завдань я всіляко намагалась адаптувати їх під різновікових дітей — аби задіяні були усі присутні і ніхто не сумував та не почувався зайвим.
Ось вам чудова гра, яка розвиває фантазію, мовлення, дрібну моторику ну ї ще купу всього й ще й всього за 0 гривень!))
Виготовити її просто, залучайте до процесу дітей.
Зміст гри простий і геніальний — наосліп, по черзі діставати камінчики з мішечка і вигадувати історію, пов’язуючи символи, зображені на них.
Історія має бути логічна!
Часто думаю про те як багато зайвих речей ми купуємо, накопичуємо, викидаємо. Особливо це стосується дитячих іграшок. З однієї сторони хочеться чим частіше радувати свою дитину чимось новеньким, з іншої — буває просто необхідно зайняти увагу дитини чимось крім мами) Це я з власного досвіду кажу, у когось, можливо, інакше.
Проте, найчастіше таких емоцій вистачає ненадовго. Усі ці роздуми я веду до того дня, коли ми з дітьми потрапили на будівництво дерев’яного будинку. Усі чурбачки, що валялись навколо, були ретельно зібрані і відсортовані за розміром. Діти познаходили погнуті цвяхи і заходились забивати іх у дерев’яшки камінюками. І, повірте, це зайняло їх серйозніше за Лєго.
Звісно, ми не змогли розлучитисьз дерев’яшками і привезли додому цілу купу. Дома знайшлись цвяшки і робота закипіла!
Спочатку просто вчились забивати цвяхи.
Відповім на популярні запитання:
Більше того, ця справа дуже нас захопила. Далі детально розповім про зірочки, які ми робили зі старшою донькою, коли душа вимагала не просто молотіння, а творчості.
Декілька років підряд ми з дітьми проводимо літо на Одещині. Море, мушлі, пісок, сонце — те, що дарує нам надзвичайні емоції і заряд енергії для життя в мегаполісі на увесь інший період року. Звісно, якщо у вас з’явилась можливість вирватись з дітьми на узбережжя всього на кілька днів — немає змісту заставляти малечу вчити, запам’ятовувати якусь інформацію — занурьтесь у відпочинок та розслабте мізки)
Якщо часу більше- можете запропонувати їм вікторину, яка може і вам прийтись до смаку.
Схема побудови запитань досить проста, тематику вигадуєте самі залежно від того що, в першу чергу цікавить вас, адже саме ваша захопленість певною тематикою викликає інтерес у дітей — це я зрозуміла точно, виходячи з власного досвіду.