Домашня столярня. Панно з цвяхів і ниток своїми руками.

 

Часто думаю про те як багато зайвих речей ми купуємо, накопичуємо, викидаємо. Особливо це стосується дитячих іграшок. З однієї сторони хочеться чим частіше радувати свою дитину чимось новеньким, з іншої – буває просто необхідно зайняти увагу дитини чимось крім мами) Це я з власного досвіду кажу, у когось, можливо, інакше.

Проте, найчастіше таких емоцій вистачає ненадовго. Усі ці роздуми я веду до того дня, коли ми з дітьми потрапили на будівництво дерев’яного будинку. Усі чурбачки, що валялись навколо, були ретельно зібрані і відсортовані за розміром. Діти познаходили погнуті цвяхи і заходились забивати іх у дерев’яшки камінюками. І, повірте, це зайняло їх серйозніше за Лєго.

Звісно, ми не змогли розлучитисьз дерев’яшками і привезли додому цілу купу. Дома знайшлись цвяшки і робота закипіла!

Спочатку просто вчились забивати цвяхи.

Відповім на популярні запитання:

• Так, в лінолеумі лишаються дірки
• Так, я дозволяю користуватись молотком 3-річній дитині (під наглядом, звісно)
• Пальці у всіх цілі

Більше того, ця справа дуже нас захопила. Далі детально розповім про зірочки, які ми робили зі старшою донькою, коли душа вимагала не просто молотіння, а творчості.

 

Малюємо на картоні зірку (або будь-яку іншу геометричну фігуру)

Вирізаємо і обводимо готове лекало на дереві.

Забиваємо цвяшки по контуру фігури.

Обмотуємо нитками так аби заповнити простір усередині фігури.

 

Якщо нитку, перед тим як “заплутувати” фігурку, пропускати через отвір в баночці з клеєм ПВА. Тоді фігурка з ниток висохне і стане самостійним витвором мистецтва – варто, лишень, звільнити її від цвяхів.

Вцілому, столярні на 15-му поверсі бути!