Пеппи запела:
Скорей сковороду на печь!
Блины мы будем печь.
Мука, и соль, и масло есть,
Мы скоро будем есть!
Когда блин спекся, Пеппи метнула его через всю кухню прямо на тарелку, стоявшую на столе.
— Ешьте! — крикнула она. — Ешьте скорей, пока он не остыл.
Итак, рецепт блинов со шпинатом:
Улюблинець нашої сім”ї, простий у приготуванні і надзвичайно шоколадний. Рецепт його універсальний і скажу без прикрас, один із моїх фірмових:)
Читаємо його далі:
Хеллоуін минув і постало питання: що ж робити з гарбузами?… Вихід є! Напечіть от з тих страшних монстрів ніжних зайчиків…
Рецепт тут:
Чи є потреба писати довго просмак і аромат, а головне про атмосферу яку дарує нам філіжаночка гарячого пекучого шоколаду?…. А в домашніх умовах можна і відерце зготувати і тихенько з”їсти :))
Рецепт там….
Сьогодні хочу поділмтися чудовим рецептом виловленим десь на теренах інтернету.
Признаюсь, моя кулінарна фантазія завжди пов”язувала гарбуз з випічкою або десертом – з чимось солодким, одним словом. А тут – м”ясо, каша….. Але, чесне слово, розчарування не буде – це просто смакота!
Доречі, гарбуз цей не простий, деякий час він відпрацював фотомоделлю на зйомці з осінньою тематикою і ми могли б дати йому чесно відпрацьовану відпустку і можливість дожити до старості… але, думаю, на кращий кінець жоден з його братів і не розраховував. Отже…
Вот такое чудное блюдо помогает убить сразу два зайца (ни одно животное не пострадало!) – весело провести время с ребенком и накормить ребенка, который не отличается хорошим аппетитом!
Елементарний рецепт з дитинства. У 5му класі в нас дівчат у школі стало популярним записувати рецепти (саме записувати,ніхто нічого не готував :)). Усі обмінювались з виглядом бувалих господарок, давали поради що краще: масло чи маргарин :)). Цей рецепт мені порадила однокласниця Лариса (років 10 її не бачила і не знаю де вона). Це єдине, що справді виходило їтівним, простим і ну дууже смачним :)) Дякую їй. Тепер, я читаю цей рецепт, написаний моїм дитячим невпевненим почерком і готую разом з донькою. Далі рецепт.
Честно признаюсь, тыква всегда привлекала меня только как предмет декора кухни. Наверное, так продолжалось бы и дальше, но тыква так долго укршавшая нашу кухню стала понемногу “намекать”, что пора бы что-то приготовить… В и-нете есть километры описаний пользы этого продукта и столько же рецептов. Только, когда я начала готовить – не очень-то получалось… Вобщем, ненавижу рецепты, в которых написано: возимите немного этого, а потом еще чуть-чуть того, ну и соли по вкусу. Первый пирог был конкретным комом. Вывод – нужно делать посвоему, как душа подскажет… или желудок 🙂
Далее описываю свой рецепт оладьев, надеюсь все у всех получится 🙂